Історія України

16.03. Історія України

Група №2

Тема. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.).

Початок Другої світової війни та зміна кордонів України

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв’язанні Другої світової війни і в подальшій долі українських земель.

Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їх подальший хід. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира.

На думку Сталіна союз з Англією та Францією, у кращому випадку, міг принести напружені відносини з Німеччиною (головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому — війну з нею. Союз же з Німеччиною залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і давав можливість втрутитись у нього в зручний момент. Також можна було розраховувати на припинення бойових дій з Японією, що велись на території МНР в районі річки Халхін-Гол (з травня 1939 р.), на яку як союзник могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбання за рахунок Польщі, Прибалтики, Фінляндії та Румунії. Німеччина була згодна на це, аби тільки вивести СРСР із гри та розв’язати собі руки для агресії проти Польщі, а згодом і проти країн Заходу. Зрештою Сталін схилився до союзу з Німеччиною.

Запитання.

1. Чим мотивував Й.Сталін необхідність зближення з Німеччиною і підписання пакту?

2. Яку мету переслідував Сталін?

Після нетривалих переговорів міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа і наркома закордонних справ СРСР Молотова 23 серпня 1939 р. у Кремлі було підписано пакт про ненапад між двома країнами. Цей документ, що увійшов в історію як «пакт Молотова—Ріббентропа» передбачав зобов’язання сторін утримуватися від агресивних дій стосовно одна одної чи будь-яких інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися.

Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Протокол передбачав поділ Польщі. Лінія поділу мала проходити по лінії річок Нарев, Вісла, Сян.

Звернути увагу

14 вересня 1939 р. радянське керівництво повідомило, що Червона Армія готова розпочати бойові дії проти Польщі.

Таким чином, пакт Молотова—Ріббентропа сприяв розв’язанню Другої світової війни, а західноукраїнські землі опинилися у сфері впливу СРСР. Подальша їх доля залежала від дій Радянського Союзу.

Запитання на закріплення.

1. Що таке пакт Молотова—Ріббентропа? Що передбачав таємний протокол до нього?

2. Доля яких українських земель вирішувалася радянсько-німецькими домовленостями?

2. «Визвольний похід» Червоної Армії на західноукраїнські землі.

Коли стало зрозумілим, що поразка Польщі неминуча, радянське керівництво розпочало рішучі дії. Було створено Білоруський (командуючий М. Ковальов) і Український (командуючий С. Тимошенко, начальник штабу М. Ватутін) фронти, яким була поставлена задача перетнути радянсько-польський кордон і взяти під контроль радянську зону впливу.

Наступ радянських військ для польського керівництва був настільки несподіваним, що головнокомандуючий польською армією Ридз-Смігла віддав наказ: «…з Совєтами бойові дії не вести, лише у випадках з їх боку роззброїти наші частини. Задачі для Варшави і Модліна, які повинні захищатися від німців, без змін. Частини, до розташування яких підійшли Совєти, повинні вести з ними переговори з метою виходу гарнізонів до Румунії або Угорщини» [21, с. 65].

Та сутичок уникнути не вдалося. Втрати Українського фронту складали декілька сот солдатів убитими, 10 танків, 33 автомашини, 5 гармат і 2 літаки. Загалом втрати Червоної Армії під час «визвольного походу» склали 795 убитими, 59 зниклими безвісти, 2019 пораненими.

У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4 % її території з 37,1 % населення (12 млн чол.).

Запитання на закріплення.

1. Чому радянське керівництво відтягувало дату нападу на Польщу?

2. Як були врегульовані відносини між Німеччиною та СРСР після захоплення Польщі?

3. Дайте оцінку договору від 28 вересня 1939 р.

3. Включення до складу УРСР Північної Буковини і придунайських земель.

29 березня 1940 р. Молотов, виступаючи на сесії Верховної Ради СРСР, заявив, що «у нас немає пакту про ненапад з Румунією. Це пояснюється наявністю невирішеного суперечливого питання щодо Бессарабії, захоплення якої Румунією Радянський Союз ніколи не визнавав, хоча ніколи і не ставив питання повернення Бессарабії воєнним шляхом». Ця заява занепокоїла румунське керівництво, яке намагалося знайти підтримку з боку Німеччини. Та остання, будучи зайнятою війною на заході, заявила, що «проблема Бессарабії Німеччину не цікавить — це справа самої Румунії».

28 червня 1940 р. радянські війська Південного фронту під командуванням Г. Жукова перейшли Дністер і встановили свій контроль над зазначеними територіями.

4. Початок радянізації західних областей України.

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нових властей було проведено вибори до Народних Зборів, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР. У листопаді 1939 р. сесії Верховної Ради СРСР і УРСР ухвалили відповідні закони.

На території Західної України, що офіційно увійшла до складу УРСР, у грудні 1938 р. було створено шість областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР території Північної Буковини та придунайських земель. 2 серпня 1940 р. за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було утворено Молдавську РСР, а на території Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії утворено Чернівецьку область й передано до складу УРСР. У грудні 1940 р. було утворено Ізмаїльську область, до складу якої увійшли Акерманський та Ізмаїльський райони.

У листопаді 1940 р. між Українською РСР і Молдавською РСР було встановлено новий кордон. Частину колишньої Молдавської автономної РСР у складі УРСР було передано Молдавській РСР. У результаті від України було відчужено Придністров’я з етнічним українським населенням.

У процесі радянізації західноукраїнських земель виділяють два етапи:

— до весни 1940 р. режим зовні зберігав демократичність, а реформи зустрічали підтримку населення;

— з весни 1940 р. відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжуються масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення.

Після зайняття краю Червоною Армією практично відразу розпочалися репресії. Серед українців раніше за інших зазнали репресій активісти політичних партій. Єдиною організованою силою опору залишалась Організація українських націоналістів — ОУН. Весною 1940 р. режим розпочав широкомасштабні репресії:

— з осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні було репресовано як політично неблагонадійних і депортовано близько 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн осіб). Смертність серед депортованих склала 16 % (депортовано в Сибір і Казахстан 400 тис. українців);

— десятки тисяч людей перейшли на польські території, окуповані німцями;

— людей переслідували без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси (Львівський процес у січні 1941 р. над 59 членами ОУН).

ІІІ. Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями.

1. У результаті яких подій західноукраїнські та придунайські землі увійшли до складу УРСР?

2. Чи можна напад СРСР на Польщу називати “визвольним походом” Червоної армії? Свою думку обгрунтуйте.

3. Які негативні та позитивні сторони можна виділити у процесі входження земель до складу УРСР?

4. Що таке радянізація? Назвіть її основні складові.

 ІV. Підсумки уроку

Д/З: опрацювати підручник  О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Історія України, 10кл.  §33-34, 189-197.  

https://www.youtube.com › watch

 

https://www.youtube.com › watch