Спецтехнологія

Тема: Призначення і правила застосування найбільш розповсюджених універсальних і спеціальних пристосувань і контрольно-вимірювальних приладів.

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на:

• основні;

• допоміжні.

До основних підйомно-оглядового обладнання й споруд належать:

+ оглядові канави; + естакади; • підйомники; + перекидачі;

до допоміжних: + домкрати; + гаражне обладнання тощо.

Оглядові канави забезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюють низьковольтні світильники. Канави мають вентилюватися та обігріватися повітрям з температурою 16…25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачають витяжну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються підйомниками, пере-сувними лійками для зливання відпрацьованої оливи та пристроями для заправляння мастильним матеріалом, охолодною рідиною.

Естакади — це металеві, залізобетонні або дерев’яні колійні мости, розташовані на 0,7… 1,4 м вище від рівня підлоги, з рампами, що ма-ють уклон 20…25° для під’їзду та з’їзду автомобіля.

Підйомники піднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконання робіт. За типом механізму підйомники поді-ляють на електромеханічні та гідравлічні. Стаціонарні електричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестистоякові. Канавні підйомники застосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під час виконання робіт у канаві. Вони ма-ють підвищену вантажопідйомність, забезпечують доступ до агрега-тів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.

Перекидачі призначаються для бічного нахилу (до 50°) автомобіля під час обслуговування його знизу. Так забезпечується зручний доступ до днища. Перед перекиданням з автомобіля знімають акумулятор і гер-метизують отвір у пробці головного гальмового циліндра. Перекидан-ня виконують у бік, протилежний розташуванню горловини паливно-го бака й оливозаливної горловини двигуна.

До підйомно-транспортувального стаціонарного обладнання нале-жать: • кран-балки; • талі; • конвеєри тощо.

Кран-балки вантажопідйомністю 1…32 т призначаються для перемі-щання вантажів у приміщенні вниз, угору, вздовж і впоперек.

Талі з найменшим радіусом закруглення 1,5 м, що пересуваються по підвісних однорейкових коліях, мають вантажопідйомність 0,25…1 т і дають змогу переміщати вантаж униз, угору та в напрямі рейкових колій.

Конвеєри використовують для переміщання автомобілів у разі орга-нізації ТО потоковим методом. За способом передачі руху автомобіля конвеєри бувають: штовхальні; несучі; тягнучі.

Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник.

Тема: Технічне обслуговування двигуна.

Справний двигун розвиває повну потужність, працює без перебоїв при повних навантаженнях і на холостому ходу, не перегрівається, не димить і не пропускає оливу та охолодну рідину крізь ущільнення. Несправність можна визначити діагностуванням за зовнішніми ознаками без розбирання двигуна. Ознаки несправності кривошипно-шатунного механізму.

• сторонні стуки та шуми;

• зниження потужності двигуна;

• підвищена витрата оливи;

• перевитрата палива;

• поява диму у відпрацьованих газах тощо.

Стуки та шуми у двигуні виникають унаслідок:

/ підвищеного спрацьовування основних деталей;

/ збільшення зазорів між спряженими деталями.

Через спрацьовування поршня й циліндра, а також збільшення зазору між ними виникає дзвінкий металічний стук, який добре прослухову-ється під час роботи холодного двигуна. Різкий металічний стук на всіх режимах роботи двигуна свідчить про збільшення зазору між поршневим пальцем та втулкою головки шатуна. Посилення стуку в разі різкого збільшення частоти обертання колінчастого вала свід-чить про спрацьовування вкладишів корінних або шатунних підшип-ників (якщо спрацювалися вкладиші корінних підшипників, тон сту-ку глухіший). Різкий стук у двигуні, що не припиняється й супровод-жується зниженням тиску оливи, свідчить про виплавлення підшип-ників. Шуми й стуки прослуховують за допомогою стетоскопа.

Зниження потужності двигуна спричинюється зменшенням компресії (тиску робочої суміші наприкінці такту стискання в циліндрі) 

Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник.

Тема: Технічне обслуговування систем охолодження і мащення.

Перевірити рівень оливи оливомірною лінійкою перед пуском двигу-на та в дорозі під час тривалих рейсів і в разі потреби долити її. Взимку, якщо автомобіль зберігається на відкритій площадці, при низьких температурах, після завершення робіт злити оливу з картера прогрітого двигуна, а перед його пуском — залити в картер підігріту до температури 90 °С оливу (крім випадків, коли користуються пуско-вим підігрівником). Перевірити, чи немає течі оливи. Зовнішнім огля-дом перевірити герметичність приладів системи мащення та оливо-проводів і в разі потреби усунути несправності. Злити осадок з олив-ного фільтра, прогрівши перед цим двигун і очистивши від пилу та бруду корпус фільтра. Осадок слід злити в посудину, відкрутивши різьбову пробку так, щоб не забруднити двигун. Перевірити рівень оливи в картері двигуна й, якщо треба, долити її. Змінити за графіком оливу в картері двигуна, замінивши також фільтрувальі елементи (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12). Видалити осадки з фільтра відцентрового очищення. Зовнішнім оглядом перевірити герметич-ність з’єднань системи мащення двигуна та кріплення приладів і в разі потреби усунути несправності. Злити осадок з оливного фільтра. Замінити оливу в картері двигуна (за графіком); за середніх умов екс-плуатації автомобіля — згідно із заводською інструкцією (після про-бігу 2000…3000 км). Як правило, цю операцію суміщують з одним із технічних обслуговувань. Водночас слід замінити фільтрувальні еле-менти (двигуни автомобілів КамАЗ і ГАЗ-53-12) та очистити фільтр відцентрового очищення оливи. Для повного зливання оливи двигун слід спочатку прогріти. Перевірити рівень рідини в радіаторі або в розширювальному бачку (автомобіль КамАЗ). Рівень рідини в раді-аторі має бути на 15…20 мм нижчий від заливальної головки. Запов-нюючи систему охолодження антифризом, треба заливати його на 6…7 % менше (за об’ємом), ніж води, оскільки під час нагрівання він розширяється більше, ніж вода. В разі випаровування антифризу доливають воду, а в разі витікання — антифриз. Перевірити, чи немає підтікання рідини в системі охолодження.

Щ Т О

Перевірити, чи не підтікає рідина в усіх з’єднаннях системи охолод-ження, й, якщо треба, усунути підтікання. Змастити підшипники во-дяного насоса (за графіком мащення). Мастило нагнітають шприцом через оливницю до появи його в контрольному отворі насоса. Подаль-ше нагнітання мастила може призвести до видавлювання сальників.

Т П е р е в і р и т и герметичність системи охолодження; в разі потреби усунути витікання рідини. Перевірити й, якщо треба, закріпити радіа-тор, його облицювання та жалюзі. Перевірити кріплення водяного на-соса й натяг паса привода вентилятора.

Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник.