Зарубіжна література

Тема: Шарль Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера. Виклад нового матеріалу. Його називали «королем поетів, справжнім Богом», «апостолом сучасності» й аморальною людиною, напівбожевільним. Про його твори сперечалися і сперечаються донині — літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не стало. Митец залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний двобій із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної й прекрасної Таїни. Шарль Бодлер — поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новел Едґара Аллана По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття модерн, а саме модерн літературознавці вважають предтечею символізму. Багато поетів наступних поколінь узяли за взірець його творчість. Відображення світогляду й естетичних поглядів Бодлера у збірці «Квіти зла» Збірка «Квіти зла» Ш. Бодлера відкрила нову сторінку світової поезії. Митець уперше поставив проблему співвідношення дійсності й ідеалу в залежність від розуміння прекрасного власне творчою особистістю. Завдання мистецтва він убачав у тому, щоб відтворити боротьбу добра та зла, яка точиться в душі людини. Прояви добра та зла, внутрішнього пекла й сучасної краси є провідними мотивами збірки. Її назва підкреслює головну думку: привабливість зла для сучасної людини. Книга має присвяту, вступ і містить шість циклів, об’єднаних за проблемно-тематичним принципом. Структура збірки «Квіти зла» Збірка «Квіти зла»: образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера Про своє творіння поет говорив: «У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце. Усю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту). Усю свою ненависть…». І пояснював витоки: «Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму серці два протилежні відчуття: жах перед життям та захват від життя»; «лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів». Вірш «Відповідності» Вірш «Відповідності» — своєрідний маніфест символістів — було написано 1855 р.; у всіх виданнях збірки «Квіти зла» він іде четвертим віршем у циклі.У цьому вірші зв’язку між людиною і символом передує натяк про «неясні слова», тобто про затемненість змісту слів. Автор не використовує образи та метафори для опису конкретних реалій, предметів та фактів, а символічно позначає ними певні ідеї, універсальні явища буття. Це визначило в бодлерівській поетиці тенденцію до переростання образів у символи, а також прагнення до навіювання читачеві певних настроїв та душевних станів. Дослідник творчості Бодлера ҐастонБашляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший: «У двох єдностях — темної ночі та ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі та ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про те саме писав Бодлер: «Весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну». Навіть у віршах, де поет справді милується красою природи, він не може позбутися відчуття “темного змісту речей” — “широкого і чорного небуття”». Вірш «Альбатрос»Вірш був написаний 1842 р. під час поїздки на острів Маврикій. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана та спостерігаючи за птахами, розмірковував над власною долею. У перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, «що люблять пролітать слідами кораблів» (переклад М. І. Терещенка). Альбатрос — величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На палубі він має дуже безпорадний вигляд. Авторові шкода альбатроса, свій біль і сум він передає, підкреслюючи велич цього птаха в небі й безпорадність на землі.Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей, і тому не може злетіти думкою, а «крила велетня волочить по землі». Із образом цього птаха пов’язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому своє співчуття. У полоні альбатрос стає безсилим і смішним, тому що він — жертва насилля. Альбатрос, тобто сам поет,— це світ прекрасного, добра. Моряки — зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту. Море — символ життя; корабель, човен — людська доля; грім, гроза, блискавка — життєві негаразди. В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Він не може протистояти суспільству, як птах — матросам. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво й особистість вищі за натовп. Така позиція автора. Д/З дати письмові відповіді на запитання. 1. Якою є тема вірша «Альбатрос»? 2. У якій частині вірша міститься основна думка? Як ви її розумієте? 3. Знайдіть опис альбатроса у небі й на палубі. Порівняйте їх. Що символізують ці образи? Яке символічне навантаження несуть образи матросів, моря? 4. Спираючись на текст, визначте основні характеристики альбатроса та гурту матросів. 5. Чому митець порівнює поета саме з альбатросом? 6. Як зображено долю поета у вірші «Альбатрос»? 7. Який художній засіб використовує Бодлер, щоб підкреслити велич духовного злету й ницість земного бруду? Доведіть прикладами з тексту. 8. Визначте тему поезії. Зачитайте ту частину вірша, що містить провідну ідею автора. 9. Що відтворюють складові словосполучення «Квіти зла»?