Історія України

Тема: Західноукраїнські землі  у міжвоєнний період. Українські землі у складі Польщі.

https://www.youtube.com › watch

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ ПОЛЬЩІ,РУМУНІЇ І …

zno.academia.in.ua › mod › book › view

Д/З: опрацювати підручник О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. Історія України, 10кл.  §28, ст. 160-169

20.03. Всесвітня історія Тема: Політика умиротворення.

1. Причини виникнення політики “умиротворення”

В тих умовах мир означав збереження Версальсько-Вашингтонської системи, яка, незважаючи на її недоліки, забезпечувала відносну стабільність і визнавала силу права. Ця система містила принцип запобігання міжнародним кризам. Він передбачав колективні дії проти агресора через Лігу Націй. Колективної відсічі не вийшло‚ механізм не спрацював. Чому?

  Насамперед тому, що здатність країн Заходу до колективних дій проти агресора знизилась через загострення взаємного суперництва у пошуках шляхів подолання економічної кризи. До того ж скрутне економічне становище відволікало увагу суспільства і політиків на внутрішні проблеми. Вирішення їх було пріоритетним.

  Колективний опір агресорам потребував застосування різноманітних, в тому числі і силових методів. Захист миру в тих умовах вимагав мужності, волі і готовності до певних втрат. Однак сама думка про це для людей, які щойно пережили війну, здавалася зловісною. Громадськість в Англії і Франції була налаштована категорично проти використання сили. Китай, Ефіопія здавались занадто далекими, щоб вбачати у них загрозу європейській безпеці. Розуміння цілісності і неподільності світу не було притаманним для тодішньої суспільної свідомості. Такі настрої знайшли своє відображення у політиці “умиротворення”, яка вела країни до пасивності і зайвої обережності.

  Прихід Гітлера до влади не відразу був сприйнятий поворотним у політиці Німеччини. Тривалий час у ньому вбачали лише сильного національного лідера, який прагне відновити для Німеччини справедливість. Плани нацистів про переділ світу спочатку оцінювались як данина націоналістичній риториці і не сприймалися серйозно. Лідери Англії і Франції не бачили причин для зміни політичного курсу, який активно впроваджувався у 20-х роках і був націлений на поступове послаблення тягаря Версальської системи. Стає зрозумілою відсутність реакції Англії і Франції на дії Німеччини, хоч вони носили відкрито зухвалий характер і порушували один з принципів міжнародного права: договору потрібно дотримуватись.

  Нацизм у Німеччині ще не встиг показати своє хижацьке обличчя. Країни Європи не зазнали жахів окупації. Гітлер здавався політиком, з яким можна домовитись.

  Особливо слід сказати про позицію США. Криза там прикувала увагу суспільства до внутрішніх проблем. Наростання напруги у світі породило у США прагнення відгородитися від всього в своїй “американській фортеці”.    Після прийняття у 1935 р. закону про нейтралітет найбагатша країна світу, із значними ресурсами і здатністю впливати на світову політику, неначе випала з неї. Це різко підвищило шанси агресорів.

  Найбільш активним прихильником політики “умиротворен­ня” був прем’єр-міністр Великобританії у 1937-1940 рр. Н.Чем­берлен. На його думку, небезпека полягала не в агресивних намірах Німеччини, а в недооцінці міжнародної кризи. Він вважав, що Перша світова війна виникла тому, що великі держави на певний час втратили контроль над розвитком подій і в результаті місцевий конфлікт переріс у світову війну. Для того, щоб відвернути таку небезпеку, потрібно зберегти контакти з усіма учасниками міжнародного конфлікту і вирішувати існуючі проблеми на основі взаємних поступок.

  На ділі Гітлер висував нові і нахабніші претензії. Вони ставали об’єктами обговорення і все закінчувалось задоволенням територіальних домагань Німеччини.

 Таб.: Причини політики “умиротворення”

 Зосередження громадськості Англії та Франції на внутрішніх проблемах породжених економічною кризою 30-х років.
Стійкі пацифістські настрою у переважаючої більшості населення Англії та Франції. Боязнь повторення жахів світової війни.
Недооцінка лідерів західних держав А.Гітлера.
Продовження лідерами Англії та Франції курсу на послаблення Версальсько-Вашингтонської системи.
Повне усунення США від втручання у європейські справи.

 2. “Аншлюс” Австрії і Мюнхенська угода

  Кульмінацією політики “умиротворення” став “аншлюс” Австрії і Мюнхенська угода по Чехословаччині.

  Німеччина не залишала часу на роздуми. 15 березня 1939 р. німецькі війська окупували Чехію і Моравію, Словаччина була проголошена незалежною, а Угорщина захопила всю Карпатську Україну.

  Запитання і завдання

1.       Чому не було створено системи колективної відсічі агресорам?

2.       З’ясуйте причини виникнення політики “умиротворення”. Охарактеризуйте прихильників цієї політики.

3.       Якими були наслідки аншлюсу Австрії та Мюнхенської угоди? Дайте оцінку Мюнхенській угоді.

4.       Чому політика “умиротворення” зазнала краху?

5.       Порівняйте рівень консолідації сил агресії та міць системи колективної безпеки.

6.       Яка позиція СРСР щодо Мюнхенської угоди?

7.      Складіть перелік дій урядів Англії та Франції, що можна віднести до проявів політики умиротворення.

Запам’ятайте дати:

  Березень 1938 р. ­ Аншлюс Австрії.

  29-30 вересня 1938 р. ­ Мюнхенська конференція керівників урядів  Англії, Франції, Німеччини та Італії.

  27 лютого 1939 р. – Визнання Англією та Францією уряду Ф.Франко в Іспанії.

  15 березня 1939 р. ­ Окупація Чехо-Словаччини Німеччиною.

Д/З: Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія10кл.    §22, ст.116-120.