Географія

Тема: Єгипет. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Чим відомий Єгипет у світі?

Як історичні й природні умови впливають на життя і діяльність людини?

• Місце країни у світі та регіоні. Офіційна назва держави – Арабська Республіка Єгипет. Це президентська республіка, що розташована у Північній Африці і на Синайському півострові Азії та є країною двох материків (мал. 93). На заході країна межує з Лівією, на півдні – із Суданом, а на північному сході – з Ізраїлем і сектором Ґаза. На півночі територія омивається водами Середземного, а на сході – Червоного морів. Африканську й Азійську частини країни розділяє Суецький канал. Площа країни становить 1 001 450 км2 (31-ше місце у світі). Населення – 97 млн осіб (14-те місце у світі). Столиця — місто Каїр. Адміністративний поділ Єгипту: 27 губернаторств (мухафаз). Офіційна мова – арабська. Грошова одиниця — єгипетський фунт.

• Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Єгипет є найбільшою за кількістю населення, економічним потенціалом, політичним значенням і багатою історичною спадщиною країною Північної Африки. Це також одна із найвпливовіших країн арабського світу. Країна широко залучена до різних міжнародних процесів, має вигідне геополітичне положення, значні природні й людські ресурси.

Перевагою економіко-географічного положення Єгипту є наявність власних великих запасів нафти і природного газу, залізної руди, фосфатів та інших корисних копалин. Як і в усій Північній Африці, вода у країні є дефіцитним ресурсом. Найважливішим джерелом водних ресурсів є річка Ніл, протяжність якої на території Єгипту становить близько 1600 км (її загальна довжина 6853 км).

Країна добре використовує переваги свого транспортно-географічного положення між Африкою й Азією, має можливість розвивати зв’язки з 24 країнами Середземномор’я і басейну Червоного моря. Світове значення має Суецький канал, через який проходить інтенсивний вантажопотік морського транспорту між морями басейнів Атлантичного й Індійського океанів. Також Єгипет багатий на туристичні й рекреаційні ресурси.

• Система розселення. Єгипет є найгустонаселенішою країною в арабському світі і третьою за цим показником в Африці, після Нігерії й Ефіопії. Більша частина території країни – пустеля, тому близько 95 % населення зосереджено в межах 20 км вздовж долини річки Ніл і її дельти. Величезні райони країни малонаселені або безлюдні.

Для населення характерний високий природний приріст – 25 %о. Хоча загальний коефіцієнт народжуваності в країні знизився, темпи зростання населення залишаються досить великими. Швидке зростання кількості населення загострює наявні проблеми обмеженості природних ресурсів, робочих місць, житла, освіти й охорони здоров’я.

Єгипет є однією з наймолодших держав. Вікова структура населення країни така: третина населення – це діти і підлітки, 56 % – люди працездатного віку і 11 % – літні люди.

Єгиптяни є найбільшою етнічною групою і становлять 99 % від загальної чисельності населення держави. Національні меншини включають греків, турків, арабських бедуїнів, берберів і нубійців. Близько 90 % населення дотримується ісламу (переважно мусульмани-суніти), більшість інших – це християни, в першу чергу коптської і вірменської православних конфесій.

Зростання чисельності населення, бідність і високий рівень безробіття є причиною як внутрішньої, так і зовнішньої трудової міграції, передусім молодих єгиптян.

Рівень урбанізації в країні становить 43 %. Найбільшими містами є Каїр (столиця) – 18,8 млн і Олександрія – 4,8 млн осіб.

Країна має значний працересурсний потенціал. Трудові ресурси зайняті у сфері послуг (47 %), сільському господарстві (29 %) і промисловості (24 %). Проблемою для країни є велика кількість неписьменних громадян – понад 18 %. У той же час 12 % населення Єгипту мають дипломи про вищу освіту.

• Особливості структури економіки країни. Головна економічна діяльність у країні відбувається в долині Нілу і регіонах видобування корисних копалин. Негативний вплив на економіку країни мають політична і соціальна нестабільність, що виникла внаслідок тривалого воєнного конфлікту на Близькому Сході, та загрози його поширення в регіоні, а також високий рівень безробіття (12 %).

Основу економіки становлять сфера послуг (55 % у структурі ВВП), промисловість (33 %) і сільське господарство (12 %).

• Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Найважливішими в економіці цієї країни є: транспортні послуги (Суецький канал); туристичні послуги; експорт мінеральної сировини (нафти) і сільськогосподарської продукції (бавовни, овочів, фруктів, зернових культур).

Найбільший дохід у країну приносить надання транспортних послуг. Мито, що стягується із суден, які проходять Суецьким каналом, приносить державі значні доходи – понад 1 млрд доларів США на рік. На другому і третьому місцях за доходністю є видобуток нафти і туризм.

Туризм. Єгипет щорічно відвідує близько 5 млн осіб. Ця цифра для країни з такою багатою історичною спадщиною є незначна. Із середини 1980-х рр. у країні були створені всі умови для інвестицій у готельний і туристичний бізнес. І зараз ця сфера розвивається найдинамічніше. Інтенсивно розбудовують і модернізують курорти в містах-курортах Шарм-аль-Шейх, Хургада в бухті Макаді, Сома Бей, Таба, Нувейба й інших. На узбережжі Червоного і Середземного морів розташовані численні курорти для шанувальників дайвінгу, серфінгу тощо.

У Єгипті є багато історичних пам’яток різних епох і цивілізацій: давньоєгипетської, християнської (коптської), середньовічної арабської (мал. 94). Найвідоміші з них: єгипетські некрополі (піраміди Гізи, Долина Царів у Луксорі й інші); храми фараонів, особливо в Луксорі й Абу-Сімбелі; пам’ятки Середньовіччя – Ісламський і Старий Каїр тощо, занесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Сільське господарство. У цьому секторі зайнята майже третина працездатного населення країни. Сільськогосподарські угіддя становлять лише 3,6 % території. Головними сільськогосподарськими культурами є фінікова пальма, бавовник, пшениця, кукурудза, цукрова тростина, цитрусові, баштанні, рис і овочі. Агрокліматичні умови, родючі ґрунти долини Нілу, штучне зволоження сприяють збиранню врожаю двічі-тричі на рік. Унаслідок обмеженої кількості природних пасовищ і кормів тваринництво в Єгипті майже не розвинуте. Воно представлене розведенням верблюдів, великої рогатої худоби, овець і кіз.

Промисловість набуває дедалі вагомішого значення для економіки країни. Головний експортний продукт – нафта. Основні її поклади розташовуються в районі Синайського півострова і Суецької затоки. Крім нафти, країна має запаси природного газу в басейні дельти Нілу і експортує його в країни Західної Азії (Ізраїль, Йорданію, Сирію). Значні поклади залізних руд забезпечують сировиною металургійний комбінат у Хелуані.

Розвивається в країні і обробна промисловість. Це машинобудування, зокрема й верстатобудування, авто- і авіазбирання, вагонобудування (Хелуан), суднобудування (Порт-Саїд, Олександрія). Виробляються телевізори, холодильники, діють підприємства легкої і харчової промисловості.

Є підприємства фармацевтичної, нафтопереробної і нафтохімічної (Суец, Каїр, Олександрія) промисловості.

Розвивається виробництво мінеральних добрив і будівельних матеріалів.

Головні економічні центри країни: Каїр, Олександрія, Асуан, Суец, Хелуан, Ель-Махалла-ель-Кубра, Ісмаїлія.

• Зовнішні економічні зв’язки. Країна має широкі міжнародні економічні зв’язки. У зовнішній торгівлі головними товарами експорту є нафта і нафтопродукти, фрукти й овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хімікати, оброблена їжа. Найбільше товарів експортується до ОАЕ (12 %), Саудівської Аравії (8 %), Італії (7 %), Туреччини (6 %), Великої Британії (5 %) і США (4,5 %). Країна імпортує машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо. Найбільші імпорт-партнери Єгипту – Китай (13 %), Німеччина (8 %), США (5 %), Італія (4 %), Туреччина (4 %) і Саудівська Аравія (4 %).

• Міжнародні зв’язки України з Єгиптом. Українсько-єгипетська співпраця розпочалася в 1992 р. опісля встановлення дипломатичних відносин. Зараз ця співпраця є однією з найбільших серед інших арабських країн – партнерів нашої держави. Так, починаючи з 2008 р. Єгипет перебуває в десятці найбільших імпортерів українських товарів.

Головними експортними послугами з боку України є транспортні. Україна реалізує в Єгипті один із найбільших інвестиційних проектів за кордоном із розвідки й експлуатації родовищ нафти й газу. Також наша країна постачає до Єгипту хімічну продукцію, особливо мінеральні добрива, металовироби, продукцію машинобудування, сировину, спецтехніку.

Перспективними напрямками двостороннього співробітництва є паливно-енергетичний комплекс; участь українських виробників у модернізації і реконструкції промислових об’єктів; сільськогосподарське виробництво зернових і бобових, надання в оренду посівних площ для вирощування пшениці, кукурудзи й інших зернових. Питома частка Єгипту в загальному експорті України становить майже 3 %.

З Єгипту Україна імпортує плоди, горіхи, цедру, овочі, рослини і коренеплоди. Єгипет є одним із найпопулярніших місць закордонного відпочинку громадян України.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Охарактеризуйте особливості економіко-географічного положення Єгипту.

2. Які чинники визначають місце країни в міжнародному географічному поділі праці?

3. Обґрунтуйте особливості розселення населення країни.

4. Порівняйте особливості розвитку секторів економіки країни. Користуючись картою атласу, визначте види промислової і сільськогосподарської спеціалізації країни, порівняйте їх з іншими країнами субрегіону.

5. Оцініть особливості сучасного стану українсько-єгипетських відносин. Накресліть перспективи цих відносин упродовж найближчого часу.

6. Складіть візитівку Єгипту.

Д/З:§44ст177-179