Зарубіжна література

Тема Німецьцькомовна поезія. «Фуга смерті» Пауля Целана (Анчеля) –один із найвідоміших творів про голокост.

 У житті людства часом відбуваються події, які вважаються часовою межею. До революції, до війни… Коли кажемо «до війни», то усім зрозуміло, що йдеться про Другу світову, про Велику Вітчизняну. Про це роман А. Камю, новела Г. Белля, вірші і поеми О. Твардовського… До і потому… Бувають події. Що стосуються окремої нації. У 1933 – 1945 роках єврейський народ пережив Катастрофу, Голокост.
Катастрофа, Голокост – (гр. спалений цілком) загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 млн.) протягом 1933 – 1945 р. р. У роки війни нацистами було створено 22 табори смерті. Один із найвідоміших і найстрашніших – Освенцім (Аушвіц). В Україні євреїв знищували, зокрема, у Бабиному Яру (Київ), у с. Богданівка. 27 січня у всьому світі відзначається день пам’яті жертв Голокосту. Не зважаючи на цю досить відому подію, багато людей просто не знають про неї або не звертають уваги, бо це, мовляв, про євреїв.

Криваві соціальні трагедії ХХ ст. , жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають «апокаліпсичним». Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів,— після Освенциму люди приречені жити у відрізк часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана — асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але целанівські вірші емоційні настільки, наскільки може бути емоційним шок. Лірика Целана — це протистояння і співіснування пам’яті і забуття: пам’ять примушує страждати від болю і жаху, але забути все— неможливо.
Голокост як національна і особиста трагедія – провідна тема творчості єврейського німецькомовного поета і перекладача Пауля Целана, який народився і прожив 23 роки в Україні. Своїм батькам, які були депортовані фашистами в Задністров’я і замордовані там, поет присвятив вірш:
Осокоре, ти в пітьмі сивієш.
Моя мати сивини не знала.
Зелено, купаво на Вкраїні.
Моя світла мати не вернулась.
Хмаро, ти наповнюєш криниці.
Моя тиха мати гірко плаче.
Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.
Серце матері свинець пронизав.
Двері, хто вас висадив із петель?
Моя ніжна мати вже не прийде.
v Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn — очеретина, очеретяна сопілка) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту

. v Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. В античній поезії — вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми. v Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела уфольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром.

 v Асоціація (психологія) — поняття, що виникає при згадуванні іншого. v Як ці поняття виявляються у вірші «Осокоре…»?
– За жанром це класична елегія, де висловлено сум за загиблою матусею.
– Автор вдається до асоціації – зіставляє явища української природи з невмирущим образом матері.
– У творі наявна антитеза :
Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.
Серце матері свинець пронизав.
Висновок. Вірш «Осокоре…» – класична форма елегії. Написаний верлібром. Трагедія Голокосту розкривається через особисту трагедію поета. Цей вірш – ніжний і скорботний плач сина за загиблою матір’ю, його сповідь природі.
Біографія митця.

Пауль Целан (Павло Львович Ангель) має українське коріння. 23 листопада 1920 року народився в німецькомовній єврейській родині в Чернівцях. Навчався в місцевій гімназії. 1938-1939 рр. – вивчає медицину у французькому місті Тур. 1939-1941 рр. – повертається додому, стає студентом романістики Чернівецького університету. 1941 р. – разом з іншими єврейськими родинами мешкає у гетто. Батьки замордовані фашистами. 1942-1944 рр. – в’язень трудового табору в Румунії. 1944-1945 рр. – в Чернівецькому університеті вивчає англійську мову. Володів єврейською, румунською, англійською, німецькою, французькою, російською, українською мовами. 1945-1947 рр. – проживає в Бухаресті. 1948 р. – Відень. 1948 р. – назавжди оселився в Парижі, завершив свою освіту, став доцентом германістики у вищій педагогічній школі. Одружується з французькою художницею Жизель Пестранж. Квітень 1970 р. – покінчив життя самогубством, перехилившись востаннє через ажурне поруччя моста над Сеною.

: Творчість: 1948 р. – зб. “Пісок із урн” 1952 р. – “Мак і пам’ять” 1955 р. – “Мовні грати” 1963 р. – “Троянда нікому” 1967 р. – “Переведення подиху” 1968 р. – “Сонце з ниток” 1970 р. – “Диктант світла” 1971 р. – “Рештка снігу” . Збірка “Мак і пам’ять” започаткувала нову еру німецькомовної поезії. У ній Целан заявив про себе як модерніст, що запропонував нові метафоричні моделі. Ця збірка побудована за принципом антитези.
Пауль Целан перекладав німецькою мовою твори французьких та російських поетів: А. Рембо, О. Блока, В. Маяковського, С. Єсеніна.
Складна модерністська поезія Пауля Целана має під собою міцний документальний грунт – це його особиста біографія і водночас біографія Європи.
* Модернізм (фр. modernisme), у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками єабстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі — центральними концепціями виступають функціоналізм і відсутність декоративності. . .

Фуга (лат. fuga — «біг», «втеча», «швидкий плин») — музична форма, заснована на розвитку однієї теми (рідше — двох або трьох тем), що проводиться поперемінно в різних голосах (вокальних або інструментальних). Фуга сформувалася у 16-17 столітті із вокального мотету й інструментального річеркару і стала найвищою поліфонічною формою.
Висновок «Фуга смерті» Пауля Целана надихнула багатьох художників і композиторів на створення відповідних ілюстрацій. Нещодавно була здійснена й оригінальна спроба екранізації цього твору. Візуальною ілюстрацією до поетичного тексту стали документальні зйомки екскурсантів меморіалу, організованого на території колиши концтабору. Як з’ясувалося, досить показати широким планом обличчя тих, хто лише знайомиться з пам’ятками колишніх звірств фашизму, аби передати закарбований у целанівському вірші жах, який у реальності пережили ті, хто опинився за колючим дротом.
 На жаль, і сьогодні у просторі сучасної Європи вибухають міжнаціональні конфлікти, у різних країнах світу досі спалахують епідемії «моральної шизофренії». Тому целанівська «Фуга смерті» є не лише пам’яткою своєї доби, а й твором, який застерігає суспільство від спокуси ідеї боротьби за «чистоту нації».
Все його життя було поділене на «до» і «після» трагедії Голокосту, які він так і не зміг пережити.
Д/З  скласти хронологічну таблицю і дати відповіді на запитання. Робота в зошитах:
– Спробуйте визначити тему вірша.

– Як побудовано твір?
– Які образи можна виділити у вірші?

  • Які почуття виникають ?
  • – Що уособлює «один чоловік»?
  • – Якою є позиція автора?
    –– Визначте головну думку твору.

– Який розмір має вірш, який його жанр