До Дня матері

08.05.2020р. Мамо моя, рідна і єдина…

            У травні традиційно відзначається День Матері. Свято виникло на початку XX ст., коли ідею міжнародного Дня матері висунула американка Анна Джарвіс у пам’ять про свою небіжчицю матір. Врешті вона домоглася, що це свято 1914 року офіційно визнали у США, а згодом і в багатьох інших країнах.

Мама – єдина в світі людина, чиє життя до останнього подиху присвячене дітям. І байдуже, скільки нам років, – поки живі наші батьки, – ми діти. Мамі небайдужий кожен наш крок, важливий кожен вчинок. Материнське серце переживає наші злети і падіння гостріше, ніж свої власні. Допоки ми любимо і бережемо своїх матерів – все буде добре: і вдома, і в Україні.

Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Із перших хвилин життя ми оточені її теплом і турботою, ділимося з нею своїми таємницями й враженнями про навколишній світ і завжди розраховуємо на повну підтримку та розуміння з її боку.

Я сьогодні хочу розповісти про свою маму, мою найближчу й найріднішу людину.У моєї матусі дуже цікаве й таємниче ім’я Наталія, що означає «рідна». Моя мама має довге чорне волосся й красиві карі очі. Добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і ще, ще… так усього багато, — і все це разом, одночасно! Мама — учитель за покликанням. Її поважають колеги, люблять діти, яких вона навчає. А ще моя мама — чарівниця!  Мені подобається, як вона готує різну смакоту: страви з курки, м’ясні рулети  та  смачні супи…Мама часто випікає багато смачних тістечок. Саме завдяки нашій мамі я і обрала професію кухаря. Ми з нею разом  готуємо  їжу та різноманітні смаколики, якими пригощаємо наших рідних.   Тільки з мамою можна поділитися своїми сокровенними думками, адже вона найкращий порадник та друг. Своїм лагідним теплим словом загоїть усі наші рани, пригорне до себе, поцілує — і так тепло стає на душі. Я не уявляю свого життя без найріднішої людини. Завдяки нашій мамі у нашій оселі  завжди чисто і охайно  і я часто допомагаю їй  по господарству, поливаю наші чудові квіти, яких дуже багато на підвіконні.  А ще моя мама  –  вміє робити надзвичайні дива – вишиває бісером рушники й ікони, які дарує в церкву, для благодійних акцій  і просто для друзів на добру згадку. Я люблю свою мамочку за її лагідні руки, які пригортають до себе, ніжні очі, які розуміють мою печаль та радість, тепле серце, яке зігріває мене навіть у найлютіші морози. Моя   мати – взірець любові, чесності, порядності, доброти, працелюбства. Вона для нас із братом – цілий світ і нескінченне диво, оберіг і крила, теплота і ласка, любов і прощення.

 Матусю рідненька, я дякую тобі за всіх нас і схиляю голову перед твоїм добрим материнським серцем. Люблю тебе… 

Візичканич Ірина, учениця групи №3 Тячівського професійного ліцею (професія кухар, офіціант)