- Національно-патріотичне виховання
CSS Drop Down Menu by PureCSSMenu.com




13.10.2017. Вшанування пам’яті Героя.

14 жовтня в Україні відзначають День захисника України та День українського козацтва. З нагоди свята на філії ліцею, в смт. Тересва було проведено урочисту лінійку, на якій вшановано пам'ять нашого випускника Романа Козичка, який загинув під час бойових дій в зоні АТО, захищаючи цілісність і недоторканість нашої держави.

З вітальним словом до присутніх звернувся завідувач філії Декет В.В., який зазначив, що це свято є символом вшанування славних традицій героїзму та мужності, самовідданості багатьох поколінь захисників України. У цей день ми з вдячністю згадуємо і вітаємо тих, хто захищав та захищає національні інтереси та безпеку нашої держави, традиційно вшановуємо усі покоління, які показали приклади вірності і героїзму, захищаючи Вітчизну від часів Запорозької Січі до наших днів.

Багато теплих слів та спогадів на адресу Романа Козичка пролунали на урочистій події від викладачів ліцею Цимбалістого В.М., Цимбалістої М.В., майстра виробничого навчання Чонки Ю.В. У своїх виступах вони наголосили на тому, що Роман був патріотом, любив рідну Україну, із життя пішов, як герой. Але світла пам'ять про Героя назавжди залишиться з нами.

Таких героїв сьогодення треба завжди пам’ятати, адже вони – яскравий приклад того, як потрібно любити і захищати свою державу.

День скорботи і пам’яті жертв депортації кримських татар.

18 травня 2017 року виповнюється 73 роки депортації кримськотатарського народу. У Тячівському професійному ліцеї викладачами суспільних дисциплін Кадар Н.М. та Бокоч Л.М. було проведено урок-пам’яті «Не стерти пам’яті народу».

До уваги учнів було представлено документальні відеоматеріали, історичні довідки, де було розкрито страшну правду про один із злочинів тоталітарного сталінського режиму.

Переглядаючи кадри з фільму про депортацію кримських татар, учні мали змогу відчути той невгамовний біль та страждання людей, яких безпідставно звинуватили у злочинах проти влади, відірвали від рідних домівок та вивезли за тисячі кілометрів від Батьківщини.

05.05.2017p. А ми будемо пам’ятати… Зустріч з ветераном війни.

У переддень Великої Перемоги в Тячівському професійному ліцеї відбулася традиційна зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Гайналій Лідією Василівною. З вітальним словом перед присутніми виступив директор навчального закладу Бокоч Петро Михайлович, який висловив вдячність всім ветеранам за виявлений героїзм, мужність, важку працю, за мирне небо та побажав міцного здоров’я, довгих років життя, благополуччя і радості, а молоді завжди пам'ятати і пишатися тим, що наше покоління — нащадки покоління переможців.

Вшанувавши пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання, Лідія Василівна розповіла присутнім про своє нелегке дитинство. Із далекого 1941 у неї залишилося чимало спогадів, якими вона охоче поділилася з ліцеїстами, адже війна зустріла її у віці 14 років. Найбільше враження справили слова-спогади ветерана про допомогу партизанам у Одеських катакомбах під час оборони Одеси, про те, як вона, дівчинкою-підлітком, добровільно пішла на фронт санітаркою і у складі 2-го Українського фронту, 311 стрілецього полку навчилася відстрілюватися від ворога, витягати під кулями поранених з поля бою, робити перев’язки, втрачати однополчан… Вона не стримувала сліз, згадуючи все, що довелося пережити та звернулася до усіх присутніх з побажаннями миру на рідній землі, якнайшвидшого припинення війни на Сході України, щоб життя людини цінувалося вище, ніж амбіції керівників влади. Розповідь Лідії Василівни спочатку була наповнена прикрістю і сумом, але чим ближче вона підходила до знаменної дати – 9 Травня 1945 року, тим частіше на її обличчі з’являлася посмішка, а в змучених часом очах – вогники. А зустріла вона Перемогу у складі 4-го Українського фронту під Вінницею.

Лідія Василівна висловила вдячність організаторам заходу, зокрема заступнику директора Балашовій Юлії Валеріївні та наголосила, що такі зустрічі дають їй друге дихання – можливість поспілкуватися з підростаючим поколінням, а сучасним учням зрозуміти, що війна – це не просто історичний факт, а страшна реальність. І необхідно зробити все для того, щоб зупинити війну, щоб страшна трагедія більше ніколи не повторилася.

Учні І та ІІ курсів - Пилипець П., Негря Д., Грига І., Мацола Т., Ковач І., Бедей М., Половко Т., Кубарич О. підготували в подарунок для ветерана літературно-музичну композицію «День пам'яті та надії». Лунали патріотичні вірші, пісні, на екрані демонструвались документальні кадри воєнних років, які нагадали про нелегку долю тих, кому довелося пережити той жахливий час і які не залишили байдужим жодного присутнього. Сильні та красиві голоси молоді наповнили залу відлунням тих пісень, які допомагали ветеранам вистояти в цій страшній війні та прийти до перемоги.

…Спливають роки, а пам’ять людська зберігає почуття глибокої вдячності за мужність і героїзм воїнів-визволителів. Зберегти цю пам’ять – наш обов’язок перед тими, кого вже немає, перед тими, хто з нами, і перед тими, хто тільки вступає в життя.

17.03.2017р. До 100-річчя Української революції.

«Події, які час відніс від нас на століття, не мають терміну забуття» – це підкреслив Президент України відповідним Указом, де йдеться про гідне вшанування традицій боротьби за соборність і незалежність України та військові звитяги захисників рідної землі, творців національної державності. Нинішній рік у контексті цих подій, які так промовисто перегукуються з нашим часом, проголошено роком Української революції.

Щоб наблизити історичну епоху 1917 – 1921 років до учнів, в ліцеї організовано виховний захід просвітницько – патріотичного спрямування «Революція в творах українських поетів», який провели викладач суспільних дисциплін Бокоч Л.М. та викладач української мови та літератури Ташликович М.М. Було помітно, що сучасна молодь зацікавлена, які риси були притаманні подіям у боротьбі за незалежність України сто років тому, якими були тодішні герої, що відстоювали, проти чого боролися. Учні дізналися про те, як митці Олександр Олесь, Павло Тичина, Микола Вороний та інші щиро вірили у національне й соціальне визволення рідної України. Тому у важкі часи народження української державності і незалежності були з трудящим людом, жили його надіями і сподіваннями. Віра в перемогу, щира любов до України, готовність вірно їй служити звучить у багатьох віршах поетів.

Поети мріяли про той день, коли в Україну прийде мир, спокій. Навіть у дні трагедій для них світ був сповнений краси, сонця, радостей. Сповнений так щиро, що й досі ми відчуваємо їх живу душу, любов і віру.

До річниці проголошення незалежності Карпатської України.

На території України знаходиться тисячі могил (у тому числі братських), тисячі пам`ятників і обелісків, які нагадують кожному з нас про нашу історію. На превеликий жаль і сором мусимо констатувати, що поміж життєвими клопотами це нагадування інколи залишається поза увагою. Недоглянуті, а часто і зруйновані вандалами могили загиблих героїв стали новим видом пам`ятників – присвятою нашій байдужості й злочинній недбалості.

Для того, аби хоч якоюсь мірою виправити ситуацію, класним керівником групи № 15 філії Тячівського професійного ліцею в смт. Тересва Цимбалістим Володимиром Михайловичем, у вівторок, 14 березня ініційовано прибирання та благоустрій прилеглої території біля Пам’ятного знаку тересвянцям, Героям Карпатської України. Приємно, що в роботі активно відзначилися майбутні електромонтажники Стасюк М., Волос М., Симир М., Кучерявий В. Під час прибирання учні дізналися від викладача, з якими вони впорядковували територію, не одну історію життя і загибелі січовиків, не одну цікаву розповідь про героїв.

Подібні акції важливі й доглядом за пам’ятками, і спілкуванням поколінь, передачею від старших до молоді традицій пам’яті та вшанування загиблих героїв.

Своїм прикладом ми хочемо сказати, що пам'ять про січовиків - священна, а пам'ять – це міст, який забезпечує духовний зв'язок поколінь. Забувши свою історію, людина не має права на майбутнє.

 Мітинг у смт.Тересва

14.03.2017 р. До річниці Карпатської України

Карпатська Україна… Красне поле. У літописі боротьби за українську незалежність їм належить особливе місце.

Березень 1939 року... В той час значна частина світової громадськості дивувалась подвигу маленької, але великої духом частини українського народу, героїв Карпатської Січі, які посміли стати на захист рідної землі від фашистських нападників.

У ці березневі дні ми відзначаємо 78 річницю проголошення Карпатської України. Це подія, яка зібрала ліцеїстів Тячівського професійного ліцею не просто на свято. Це вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу й незалежність нашого народу. І хоч Карпатська Україна проіснувала недовго, вона продемонструвала прагнення народу до створення власної держави, до єдності українського народу на своїй рідній, Богом даній землі. Викладачами історії Бокоч Л.М., Копчалюк М.А., бібліотекарем Фріндт Ю.М. під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи Балашової Ю.В. проведено ряд заходів щодо відзначення 78-ої річниці Карпатської України:

- тематичне обговорення «Августин Волошин і Карпатська Україна 1938-1939р.р»;

- виховна година «Карпатська Україна - шлях до незалежності»;

- книжково-ілюстративна виставка «Карпатська Україна у фотографіях та документах»;

- історичний бюлетень до 75-річчя Карпатської України;

- рекомендаційний список літератури на допомогу викладачам історії, класним керівникам та майстрам виробничого навчання;

- перегляд документального фільму «39-й. Карпатська Україна».

Ці заходи нагадали всім героїчну сторінку України, про невелику частину української землі, яка продемонструвала непохитну волю нашого народу, його мужність, жертовність во ім’я Батьківщини. Ця подія залишається для нас, особливо сьогодні, прикладом незламного українського духу.